- просвіта
- [проусв’і/та]
-тие, д. і м. -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
просвіта
Смотреть что такое "просвіта" в других словарях:
просвіта — 1 іменник жіночого роду освіта просвіта 2 іменник жіночого роду організація … Орфографічний словник української мови
просвіжіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
просвітліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
просвітній — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
просвіт — у, ч. 1) Проміжок, який утворюється між близько розташованими предметами; отвір у чому небудь, щілина між чимсь, крізь яку щось проникає, проглядається і т. ін. || Вільний простір чого небудь. || фізіол. Прохід між стінками судин, стравоходу і т … Український тлумачний словник
просвітній — я, є, заст., іст. Прикм. до просвіта … Український тлумачний словник
просвічування — 1 іменник середнього роду пронизування променями просвічування 2 іменник середнього роду просвітництво рідко … Орфографічний словник української мови
просвітити — 1 дієслово доконаного виду пронизати променями просвітити 2 дієслово доконаного виду збагатити когось знаннями, культурою; зробити освіченим … Орфографічний словник української мови
просвітитися — 1 дієслово доконаного виду проглянути про світло просвітитися 2 дієслово доконаного виду стати освіченим … Орфографічний словник української мови
просвічений — 1 дієприкметник пронизаний променями просвічений 2 дієприкметник освічений рідко … Орфографічний словник української мови
просвічувати — 1 дієслово недоконаного виду пронизувати променями; ставати видним рідко просвічувати 2 дієслово недоконаного виду наставляти; робити освіченим … Орфографічний словник української мови
